Поради батькам

ГоловнаСтаттіПоради батькам


Діти від 1 до 3 років

Типова помилка батьків 1. Дитина не потребує спеціального харчування, а може їсти те, що їдять дорослі
Раціональне та корисне харчування дитини після першого року життя залишається важливим чинником на шляху збереження здоров'я малюка та його розвитку. Діти можуть вживати ту їжу, яку вживають інші члени сім’ї, проте необхідно дотримуватися деяких принципів. Зокрема, кількість прийомів їжі має бути обмежена п’ятьма  (3 основних і 2 додаткових). При можливості є сенс продовжувати грудне годування протягом 2-го року життя. У раціоні мають бути присутні свіжі овочі і фрукти, нежирне м'ясо та риба, печінка, яйця, кисломолочні продукти. До 2 років рекомендовано вживати молоко 3,2 – 3,5 % жирності, а після 2 років — з пониженим вмістом жиру. Прийом їжі, яку вживають дорослі (твердої консистенції), можливе за наявності у дитини корінних зубів.

Молочні зуби у дітей
Якщо Ви помітили в малюка пошкоджені ділянки на молочних зубах, то слід обов'язково звернутися до дитячого стоматолога. Тільки лікар може вирішити питання щодо методів лікування молочних зубів у дитини. Як правило, за наявності симптомів карієсу лікування буде необхідним, оскільки уражений карієсом молочний зуб, може бути причиною пошкодження зачатка постійного зубу.

Типова помилка батьків 2. Якщо дитина часто хворіє на респіраторні захворювання, то їй необхідно видалити аденоїди
Часті захворювання верхніх дихальних шляхів та збільшення аденоїдної вегетації характерні для дітей раннього віку, що спричинено недосконалістю імунної відповіді організму водночас з відсутністю материнського імунітету. Аденоїди є органами імунної системи, їх збільшення пов'язане з активацією імунної системи (виробленням специфічних антитіл проти вірусів і бактерій - збудників захворювань верхніх дихальних шляхів). Хірургічне лікування аденоїдної вегетації застосовується за наявності ускладнень, що виникають у дитини з вушками (отит), внаслідок зниження слуху, наявному утрудненому носовому диханні за умови неефективного медикаментозного лікування. Систему лікування в таких випадках визначає дитячий лікар-отоларинголог і педіатр.

Типова помилка батьків 3. Глистові інвазії виникають у дітей тільки внаслідок контакту з вуличними тваринами
Зараження дітей яйцями гельмінтів відбувається через немиті овочі та фрукти, брудні руки, шерсть тварин (зокрема домашніх). Ознаками глистової інвазії є болі в животі, поганий апетит, неспокійний сон, алергічні висипання на шкірі. Якщо у Вашого малюка є такі симптоми, то необхідно звернутися до педіатра.

Типова помилка батьків 4. Повторювана блювота, нудота, болі в животі — завжди ознаки кишкової інфекції
Якщо вищевказані симптоми супроводжуються  характерним запахом ацетону з рота (запах «прілих яблук») за відсутності рідкого випорожнення з патологічними домішками (слиз, кров, зелений колір), можливо, у дитини підвищився вміст кетонових тіл (ацетону) в крові, що і спричинило появу зазначених вище симптомів. Такий стан характерний для так званого нервово-артритичного діатезу. Діатез — це аномалія конституції, пов'язана з вродженими особливостями обміну речовин (пуринового) і впливом негативних чинників навколишнього середовища. Спровокувати зазначений синдром може порушення або недотримання дієти (надмірне зловживання білковою та жирною їжею, надто тривалий проміжок між їжею), стресова ситуація (потрясіння - переляк, збудження, радість - день народження, культпохід у цирк тощо). Помітивши вищеназвані симптоми, необхідно звернутися до педіатра, щоб лікар правильно встановив діагноз та призначив лікування,  навчив батьків профілактичним засобам запобігання виникненню нападів.

Захворювання, притаманні даному віковому періоду (від 1 до 3 років):

  • захворювання органів верхніх та нижніх дихальних шляхів  (риніт, трахеїт, бронхіт, пневмонія);
  • функціональні порушення шлунково-кишкового тракту;
  • вроджені вади розвитку;порушення харчування (гіпотрофія, ожиріння);
  • порушення фізичного і психомоторного розвитку;
  • дисбіоз ротової порожнини, афтозний стоматит;
  • дискінезія жовчовивідних шляхів;
  • панкреатопатія;
  • ацетономічний синдром.